Ранок…

Старенька  вишня  на  городі
Схилилась  тихо  у  журбі,
Сорока  сіла  на  колоді,
Тріщить  про  щось  сама  собі.

Роса  не  висохла  ще  з  ночі,
Блищить  холодним  кришталем,
Заспаний    пес  розплющив  очі,
Та  поглядає  за  джемелем.

Дзижчить  той  сонно  над  квітками,
Які  розклались  у  вінок,
Тремтять    та  ваблять    пелюстками,
Немов  чаруючий  танок…

Та    чути  ,  як    пташки  співають,
Немов  ніде  нема  війни  ,
А  десь  ракети  вже  злітають
І  знову  в  бій  ідуть  сини…

Сирена  виє,  мов  вовчиця,
Сивіє  небо  від  жаху,
В  печі  печеться  паляниця,
Життя  і  воля…без  страху…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2023
автор: Н.Сенченко