Знаю вчительок я:
купу, може й дві -
Тих, хто всюди перші
і завжди праві!
Та такі вже ж ловкі
й на язик меткі;
справжні комбайнерші
В брехнях - ланкові!
В комунізмі? Перші!
В перестройці? Теж!
Олігархам - гейші!
Кучмівці? Авжеж!
Ющенко? Вітають
Янукович? Наш!
З Порошенком мають
Теж свій епатаж!
Всюди ці дівулі
мають свій ґешефт -
Хоч який там рулить
В Україні шеф!
Ось вже в патріоти
Рядяться вони:
Ходять в вишиванках,
В'ються, як в'юни
Біля ветеранів,
Що прийшли з війни.
Задають питання,
Інтерв'ю беруть,
Пишні привітання
на лінійках шлють...
Та ось окупанти
Зайняли село!
Вже колаборантів
біля них - кубло!
І все ті ж, успішні
Вчительки зі шкіл!
В сарафанах пишних
Крутяться довкіл:
"Ми вас оч-чінь ждалі,
Путін - наш атєц!" -
Всіх АТОвців здалі
оркам наканєц.
Хлопців розстріляли
За селом в ту ж мить,
Вчительки ж - співали:
"Нам в Расії жить!"
А у школах радо
Руськім язіком
Викладали, гади,
Ті "адзіпарком"!..
Декого вже судять,
Дехто встиг втекти,
Інші ж - тепер будуть
Увесь вік товкти:
"Ми, - мовляв, - герої,
Славні козаки,
За народ горою -
Ми такі дівки!"
Але ті, в могилах,
Знають їм ціну:
Ці верткі кобили
Й привели війну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2023
автор: Нарст