[i]Я тисячу планів віднесу
На завтра: нічого не пізно.
Моя труна ще шумить у лісі.
Вона дерево. Вона няньчить гнізда.
/Франтішек Грубін/[/i]
Щодень у нас копиці суєти -
Втопаємо у воросі проєктів.
Хто ж як не я?
Вперед мушу іти!
Зійшов із рейок поїзд -
лузер ти!
На Еверест злетів -
гора респектів!
Осіли плани мулом в драговину -
Тягни за чуба,
падай -
піднімайся!
Себе підштовхуй в боки, спину,
Не тягнеш -
лягай у домовину!
Чого б то я п'ялась?
Хай йому тряця!
Я в'язку планів віднесу на завтра!
Чи заперечить хто,
скаже що пізно?
Іще живу я,
не згасла ватра.
Щоразу буду вторити, як мантру:
Мій гріб - сосна ще,
що люляє гнізда!
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986703
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2023
автор: Chara Vinna