Сумніваєшся, молишся, просиш
А приходить не те, що чекаєш -
Все мінливе, примарне,відносне
Сам ти був, і ось - вже немає…
А є та, невагома краплина,
Що утвориться теплої ночі
І життя - невблаганне, невпинне,
Біль отой ,що ворожить й лоскоче
І те,що пригОрнеш до серця
І тихо від щастя заплачеш..
Десь напис “ люблю тебе” стерся
У примхах недолі і вдачі
То скажи, що втрачати ще можеш
Коли знов рушаєш в незнане
Радій і будь насторожі
Там літай і спирайся ногами.
© Олена Зінченко 21.06.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2023
автор: Zinthenko Olena