Посідали під вербою
у зеленім сквері,
Розмовляють дідугани
Глухі, як тетері.
Перший каже: - Он колись ми
До дівок ходили. -
Другий каже - Дуже добрий
Борщ у нас варили.
Перший каже: Була в мене
Дівчина Орися.
Другий каже: - Їси було,
І не наїсися.
Перший каже: - Та Орися
Гарна, наче пані.
Другий каже: - Таких тепер
Нема в ресторані.
Перший каже: - Та Орися
Гарно так співала.
Другий каже: - Можна з салом,
Можна і без сала.
Перший каже: - Розлучились,
Не збулися мрії.
Другий каже : - Нема таких
І в кулінарії...
Отак вони розмовляли,
Не смійтесь над ними,
Бо хто знає чи й ми з вами
Не будем такими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2023
автор: геометрія