Ходімо в мандри серед літа,
хоча б на кілька стиглих діб.
Є рюкзаки, дорожня свита
і сало найдеться, і хліб.
Давай відлучимось на луки,
гайнем у гай, вростем у степ!
І всі жалі, мов крила крука,
опалить вогнище густе.
Давай відчалимо подалі
(нам подорожники - педалі),
не для спортивної медалі,
а щоб дізнатись хоч тепер,
що за краса - в степу світання,
що за печаль - в гаю смеркання,
що за сьоза в очах озер!
Ходімо, друже, без вагання,
минає літо без вертання,
і кожна мить - то мить остання,
і як не думай, не крути -
минаю я, минаєш ти
і кожен подих - то повстання,
життя супроти темноти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2023
автор: Рясна Морва