А над липою зорі дихають,
Аж здіймають небесную грудь,
Нащетинилось, немов дикеє,
Хмаровиння з ідиго перук.
Засвітився окраєць яблука
Порцеляною нічки зубів.
Ловить ситечком пісню зяблика,
На руках який липи возсів.
Сарафан, в сяйві зір нефритових,
Засіває красуня в аграф
І нектаром з чудес пропитує,
У медових заплуталась снах.
Пелюсткові стулила віченьки,
Заховавши очей діамант,
І під трелі мандрує люленьки,
Проливає у ніч аромат.
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2023
автор: Chara Vinna