Ця хвіртка стара, мов життя,
її пам’ятаю з дитинства
і кожен у пам’яті цвях,
які рахував, як дивився
на заржавілі завіси
вони ще, здається, із кузні,
хто на них хвіртку повісив?
уже й не так важливо, друзі,
буває заскрипить вночі,
аж серце закляне від страху,
ідуть куцаки-космачі…
але наступає ранок.
22.06.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2023
автор: Микола Соболь