Клубком спрагле слово вхололо в сухій гортані.
Не просто поету свої ж перебити твори.
Для себе чужий, бреде тінню по злому грані.
Чужі приміряє, масні, прибуткові ролі.
Не став землеробом збирач бурштинових зерен.
Не здатись/віддатись на милість пустунки музи.
Поет-поводир йде наосліп. Рве тіло терен.
Поет не про вибір. Про силу. Про крила в русі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2023
автор: Пісаренчиха