По лезу

                                     

                                   [i]Свій  максимум  ти  робиш,  світе,
                                   чи  зайнятий  вже  заповітом?[/i]

Невже  [i]ти[/i]  збожеволів,[i]  світе[/i],
Невже  [i]тобі[/i]  цього  замало?
Дикунства,  людожерства  гніту
Моя  земля  вже  вкрай  зазнала:

Стерті  у  попіл  в  нас  міста,
Знищені  села  мальовничі,
Підрив  Ках.  ГЕС*  потопом  став,
ЗАЕС  мінується  вже  двічі.

По  лезу  ходиш  [i]ти[/i]  ножа,  
Якщо  реальність  ігноруєш.
Бо  наша  кров,  то  –  не  чужа.
Стогін  не  наш,  а  свій  [i]ти[/i]  чуєш.  

*Каховська  ГЕС
                                                                                                                       23.06.2023р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986907
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2023
автор: Натали Вадис