І до Польщі з України
Зозуленька прилетіла,
Прилетіла й закувала,
Вона ж мене зчарувала...
Вона ж мене зчарувала,
Моє серце навпіл рвала,
Я сумую бува й плачу,
Та щось виходу не бачу....
Зозуленько - голубонько,
Нащо ж було прилітати?..
Прилітати, чарувати:
Мою душу навпіл рвати?..
Ти у неньки - голубоньки:
Куєш пісні щодниноньки...
І слухаю я, й дивуюсь,
Й в Україну свою рвусь...
Зізнаюсь тобі я зозуле:
Мені добре тут живеться,
Я молюсь за Україну,
І до неї душа рветься...
Зозуленько, моя мила,
Я б з тобою полетіла...
Та старію і боюся,
Що засохну як билина...
Болить мені, зозуленько,
Що війна там нині йде,
Лети ж, моя голубонько,
Скажи краю нехай жде!..
Хоч і мало в мене сили,
Я готова все віддать,
Щоб жила моя країна,
І вернулась благодать!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2023
автор: геометрія