Мій друг козак в «небесній сотні».
Його сьогодні поховав.
Сварилися ми з ним. Незгодний
У всьому часто він бував.
Не розмовляли ми роками,
А перед фронтом обнялися.
Пішов боротись з ворогами.
Бо мир хиткий наш обвалився.
Під Бахмутом його Всевишній
До Раю у бою забрав.
Він і до цього був безгрішний.
І Бог про це, звичайно, знав.
Він не пішов – він розчинився
В дружині, друзях, діточках.
Він лицарем за нас всіх бився.
І був його шляхетним шлях.
23.06.2023 Дмитро Дробін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2023
автор: Дмитрий Дробин