Згадай, коханий, чарівливі миті,
Що гармонійно ніжністю повиті
І щемність струн гітари, що звучала -
Мотив краси у серці залишала
Струна бриніла, ніби літня гілка,
А в небесах сіяла звабна зірка
І ніжилися квіти у природі
Тихенько, засинавши в насолоді
Шумів садок, заводив колискову,
Свою чарівно неповторну мову,
Всміхалось небо зорями у нічку,
Неначе запалило мирну свічку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик