Ось золотом встеляється літо,
Колише вітер твоє волосся.
Ти виглядаєш так розмаїто,
Лоскоче серце житнє колосся...
Твої очі - небо неозоре,
У яких кохання аж пломенить.
Хвилями гойдає синє море,
А твоє єство мене ув'язнить.
Ти врятувала зотлілу душу,
Зцілила від вчорашніх почуттів.
І твій спокій я вже непорушу,
Ти розквітла серед диких степів.
Ти серце моє заполонила
Провела в казкову країну мрій.
Ти мене так віддано любила,
Кохання нотувала у сувій...
Із тобою щастя я пізнаю,
Ми кохання вип'ємо до вінця.
Ти моя земна частинка раю,
Втамуємо спрагу із пагінця...
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986966
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2023
автор: Віктор Варварич