Я живу в Андері
В норі під землею,
Укритий листям,
Приспаний грозою.
Вітаю вас в хаті,
Проходьте на паті,
Порухаємо тілами
Разом з хробаками.
Не журіться.
Тут всі свої:
- Тісно?
- Ні.
- Брудно?
- Ні.
- Як в раю?
- Так, як треба.
Ось щур,
Ось миша.
За мур не заходьте,
Бо
Заміновано.
Бомби падають,
Мегабайти завершуються.
Проте нас не чують,
Нас не читають,
Бо ми під землею
Чілимо
Й слухаємо радіо.
Але
Прислухайтесь,
Хтось приніс котика
І його муркотіння
Заспокоює.
Мур - м'яв,
М'яв - мур -
Такий ось
Каламбур.
Головне,
Щоб пес збоку
Не почав
ГавкаТИ.
22.06.
2023
© Богдан Кухта
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2023
автор: Kukhta Bohdan