Ніжно обіймає літній ранок,
Вітер гойдає твоє волосся.
День виглядає із-за фіранок,
Дозріває на сонці колосся.
А сонячне проміння біжить,
Стрибає зайчиком по щоці.
А прудка птаха уже не спить
І ніжиться на твоїй руці.
Сріблясті роси спрагу тамують,
Вони зволожучи рясно трави.
Сірі тумани в небо крокують,
Птахи видають різні октави.
Твоя краса серце лікує,
Прокладає до любові шлях.
Єство насолоду відчує,
Летить у мрію на кораблях...
Ми пізнали миті кохання
І зупинили невтомний час.
Ранок дарував сподівання,
Любов оселилась серед нас.
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2023
автор: Віктор Варварич