Моє родове коріння
Десь загубилося в віках...
Моє нинішнє покоління
Тоне навіки в гріхах
Життя це засівати насіння
І шукати істинне спасіння
Стрітися з янголом охоронцем...
Йому на мене плювати
Він повинен мене охороняти!
Ту першу дівчину ! Я вважав Богинею!
Як же я помилявся...
Коли не в ту закохався....
Носити маску пів життя...
І здатися... В Сатани за себе
І за неї торгуватися...
Я знаю я перед нею ніхто...
Від кохання до ненависті просто...
Нащо я мучу її і себе???
Хай лукавий сам мене забере...
Моя душа нічого не стоїть...
Якби вартувала
Вона б мене досі кохала...
Ну що ж янголе хранителю...
Прийди!!! Тебе буде Бог судити
Через мене... У всіх янголи сильні
А мій тільки коли гибель рятує....
Може Бог Яхве нарешті почує?
Я зміню націю коли піду на реінкарнацію...
В тебе все добре і класно?
А твій однокласник! Повільно гасне ...
Ти б мені хоч словом помагала!
Якби хоч трішки мене кохала....
Тобі плювати... Як багатьом
Як тебе кохав розповім потом...
Я прославлю це кохання на весь світ!!!
Хай хто що каже байдуже!!!
Тому що досі кохаю дуже!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2023
автор: Ростислав Мельничук