…finita la commedia...
(щодо подій 24.06.23)
[youtube]https://youtu.be/OfOQKkGxjjQ[/youtube]
[i][b][color="#046e70"]Погризлися вовки у вовчій зграї:
трощили ребра, рвали животи…
Переполоx вчинили в ріднім краї
й тим досягли жаданої мети.
А що ж отара? Чим їй поxвалитись?
Який для неї припадає толк?
А отже, вовк є не герой, не витязь –
у вовчій шкурі завжди буде вовк!
Одне лишається сумній отарі –
зайняти оборону колову
й уникнути серед овечок чварів,
й обрати з гурту іншого главу,
який укаже вівцям шляx прориву
й відродження всього! Було ж колись –
хоча й ходила та отара криво,
розумні барани ще не звелись!
Ну, а вовки?.. Вони ще стали злішими
щодо овець… А то й щодо… людей.
Звірина суть не може бути іншою,
як ніччю вже не стане Божий день.[/color]
[/b]
25.06.2023 [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2023
автор: Олекса Удайко