Вечір чари наливав у келихи,
випити запрошував до дна –
я була в цих чарах не одна.
Ми удвох спивали насолоду,
ті фіалки так п'янили нас –
двох сердець закоханих Парнас.
Нам зоріла з неба зоряниця,
ти торкався моїх губ і вій –
почуттів це збурений прибій.
Без упину ти мене цілуєш,
в серці жар й нестримне палахтіння –
вечір підливає нам хмеління.
Пелюстки розкрились від зізнання,
зацвіли троянди мого серця –
ми кохання вічні два озерця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А