До дійсності сумної звикли ми, до обстрілів щоденних ми готові, у просторі багато сліз і крові, воскреснемо надіємось з пітьми! Бо не згасає промінь віри у очах, до сонця пробиваємось крізь хмари, напевно заслужили всі ми кари, тож молимось щоночі при свічах! Були байдужі, часто в стороні, пристосуванцями по суті всі ми стали, в той час коли верхи нас грабували, як результат, - країна у війні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2023
автор: Олег Князь