під тяжінням безмежним води
якнайдалі від світу неправди
самота і вода
перлів блиск на піску
і чекання
безмежне чекання
що для неї життя ? надто довгий потік
день та ніч
ніч та день
все у синіх відтінках
все холодне й однакове
почуття - небосхил
світ інакший , людський
там безмежжя нема
там чуття
там кохання
німфа теж бачить сни
має мрії фатальні
їй би замість води -
силу вітру і хмар
їй би перли усі на зірки проміняти
прохолоду глибин - та на сонячний диск
світ людський має тінь
має безліч неправди
і не все , що там є -
то шедевр
ідеал
німфа знає про все
і в думках вирушає
попри все
попри біль
хоч у мріях
наверх...
2023 рік.
Благословенна Хортиця. Побачено та зазнімковано фотографом
Олександром Бабичем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2023
автор: Лана Краска