Ярославною квилила б степом,
Сизокрило злітала б у вись,
Хащаки розтоптала би вепром,
Криком різала б тишу: " Вернись!"
Пенелопою, як Одіссею,
Років двадцять та й більше була б,
Лише б знать, що благання до неба,
Що поклони і Богу хвала,
Повернуть тебе з раю чи з пекла,
У здоров'ї чи кволим від ран,
Лиш биття в грудях серця не змеркло б,
Та однако Тора́, чи Коран...
Цілувала би тінь твого сліду,
Берегла би її, мов святу!
Віддала б своє тіло зеніту,
Хай згорю, a відродишся ти!
Я свій вік, що зозуля кувала,
Розділила б один на обох,
Та труна тебе вкрала зухвало,
Ув'язнила в безпростівку льох...
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2023
автор: Chara Vinna