Слова твої – і кара, й подарунок.
Вони мені – і радість, і печаль.
Слова твої – і насолода, й трунок.
Вони водночас – криця і кришталь.
Слова твої підтримують і ранять.
І втіхою мені твої слова.
Бринять вони, мов діаманту грані.
Мовляє в них душа твоя жива.
~2003.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2023
автор: Анно Доміні