Розвійте гучні тривоги,
Волошки блакитноокі.
І шелестом трав високих
Хай вітер дарує спокій.
В'їдається глибше зморшка,
Нова волосина сива.
Ще трошки. Ще трошки...Трошки –
Терпітиму, як терпіла.
Скривавлене маків поле –
Загублених душ свідок...
У когось – безкрає горе,
А в когось – яскраве літо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2023
автор: Ніна Колодяжна