[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6v8khnfOf7E[/youtube]
Тихо плине кудись мала річка,
Води омивають береги.
Сама схожа на красиву стрічку,
Поряд не відчує хтось жаги.
Доганяли незначні потічки,
По каміннях пробивали шлях.
Але де ж це ви взялися? Звідки?
Певно, народилися в дощах.
Все спішать, щоб сонце їх не взріло,
Наступає вітер їм на п"яти.
Надає потічкам знову сили,
І за це не можуть докоряти.
І за мить влилися вони в річку,
Стала повноводною ріка,
Що тепер не схожа вже на стрічку:
Повна сили, жвава і стрімка.
Поспішить упасти в синє море,
Давня мрія збудеться за мить.
І тепер красива, дуже горда,
Бо в морській стихії буде жить..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2023
автор: Н-А-Д-І-Я