ось вже долаємо поріг,
ось вже такі дорослі
а рани все ще на колінах
метелики в долоні.
і ось дзвінок кричить-щебече
не перший, а останній.
і звуком своїм все ховає те, як дитинство плаче.
і все б і бігати по полю
із босими ногами
не знати що співає доля
та з чистими думками
без страха, злості, гніву, сліз
без горя і без болю.
все -- щастя, все -- це мить
як біг лине по полю.
і все вертається туди
ведуть усі дороги
як не було інакшої біди
окрім колін у крові
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2023
автор: Дикоцвіт