в зелену барву Острів одягавсь
коли несила було бути з сірим
одноманітним
депресивно-стиглим
холодним навіть в теплих промінцях
коли кортіло з пам'яті дістати
усю найпотаємну теплоту
минулу кольоровість пригадати
він - Острів
був неначе немовля
йому у спогадах ввижалися надії
він чув там колискових ніжний спів
шукав найкраще
шедеврально-миле
хотів відразу все посмакувать
зелена барва - скрізь , де бачить око
в теперішніх мотивах - тільки так
минуле сіре
сьогодення барва
і як найбільш
повсюди
на граніт...
2023 рік
Світлина з літньої колекції пейзажів
фотографа
Олександра Бабича
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2023
автор: Лана Краска