[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6PgiRF_GpU0
[/youtube]
Життя іде повільним кроком,
Кому відміряно і скільки?
Коли схитнешся ненароком,
Ціну життю узнаєш тільки.
Життя терпляче, довго терпить,
Нам пробачає помилки.
І часто може їх все ж стерти,
Та пам"ятатимуть роки.
Ось новий день і все спочатку,
Спішим, кудись все біжимо.
І попадаєм знову в пастку,
Бо робим знову щось не "то".
Допоки є пряма дорога,
В думках: ми це переживем.
Аж тут вже старість край порога,
Та по життю іще пливем.
Під гору йти стає вже важче,
Плетуться поряд всі роки.
І вже до обрію все ближче,
Це відстань - в довжину руки.
І все позаду те, що мали,
Жили, як вміли ми колись.
Жаль, залишилось дуже мало,
Бо завітав вже падолист...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2023
автор: Н-А-Д-І-Я