У мене немає печінки, легенів...
А кисень — то Бог ачи як?
І поки є руки, то вправно у жмені
Візьму безповітряний ляк.
А вакуум доторком до атмосфери
В умі формулює новий організм —
Духовно-фізичну якусь ненажеру:
Легені, горлянка і ніс.
Піти у збереження екосистеми,
У лісі втикнувши у ґрунт осокір?
Немає душі і солодкого щему.
Зроблю з целофану аїр...
28 червня 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2023
автор: Ти-2