повітря

У  мене  немає  печінки,  легенів...
А  кисень  —  то  Бог  ачи  як?
І  поки  є  руки,  то  вправно  у  жмені
Візьму  безповітряний  ляк.

А  вакуум  доторком  до  атмосфери
В  умі  формулює  новий  організм  —
Духовно-фізичну  якусь  ненажеру:
Легені,  горлянка  і  ніс.

Піти  у  збереження  екосистеми,
У  лісі  втикнувши  у  ґрунт  осокір?
Немає  душі  і  солодкого  щему.
Зроблю  з  целофану  аїр...

28  червня  2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2023
автор: Ти-2