Зламай стіну́ своїх ілюзій
І викинь слів тяжкі прикраси.
У тебе більш немає друзів -
Вони розвіялися з часом.
Тепер - лиш ти, безкрайній всесвіт
Й вірші, що пишуться допізна.
Від давніх задушевних бесід
Лишився гіркуватий присмак.
А зранку на сніданок - кава
З нальотом смутку і тривоги.
Однак, завжди було цікаво,
Чому розходяться дороги?
Щасливий спогад - на вечерю
Під тихий, сонний шепіт міста.
Приятелів пусті химери
Розвіяли години й відстань...
01.07.2023
©Валерія Кропівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2023
автор: Валерія Кропівна