Прийшла весна нарешті довгождана!
Я кликала тебе й молилася щодня,
Свою любов у серці приховала,
Щоб не понищив час, для тебе зберегла.
Усміхнена, заквітчана і мила!
Яскраво зеленіють трави вздовж доріг.
Яка ж ти, весно, чарівниця вміла, –
Як гарно ти оздобила чоло землі!
Мене цілуєш теплим вітром ніжно,
Ласкаво обіймаєш сонячним теплом,
Розбуджуєш в душі казкові мрії,
Емоцій радісних криштальне джерело.
Мені дарована ти, весно, небом!
Щоб не сконали в серці втішні почуття,
Їх веснами відроджую й, напевне,
Цього́ зробити я без тебе не змогла б.
Втішаюся, як парки зеленіють,
Заквітчуються килими зелених трав,
А клени і берізки тихо мріють,
Сережками на вітрі любо тріпотять.
Прийшла весела, ніжна і яскрава!
Я не могла не дочекатися весни!
Свою любов у серці зберігала
Щоб не здолали люті холоди зими…
12.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2023
автор: Martsin Slavo