Італіє, далекий звабний краю,
Омиваний замріяно морями,
До тебе я нарешті відбуваю,
Повитий ще незнаними чуттями!..
Твоїм я марив духом світославним,
Просторами, де квітнуть олеандри
І ось, вже попрощавшися із травнем,
Рушаю, наче птах, у літні мандри.
Ну як же не пройнятись колоритом,
Що криють твої шири загадкові? –
Затям: тобі душа моя відкрита,
А серце юне сповнене любові...
На стрічу нашу першу, довгождану,
Окрилений наснагою, чекаю
І тішусь, як на мапу тільки гляну,
Чаруючий, теплом залитий краю!
[i]30.V.23 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2023
автор: Прозектор