Плаче небо дощами –
десь поділась блакить,
в його серці нірвана,
його серце болить,
прорізають ракети
без кінця і без краю,
поховались комети,
ждуть погожого раю,
позлітались ворони
до будинків впритул,
плачуть дерева крони,
їх ляка в небі гул,
притулились до неньки
дітки злякані вкрай,
на шматки рве серденько
України печаль…
Що ж ви, нелюди, робите
на святій цій землі?
Нашу волю не згробите!
Ми – її ковалі!
Поверніться, ракети,
всі на тих ворогів!
Грайте, грайте, кларнети,
Україноньки Гімн!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А