Опівночі, коли панує спокій,
Тікають марення мої зі снів,
І розгортається переді мною
Безмірний темно-синій небозвід
Своєю променистою красою, –
Думки біжать за зорями услід,
Навкруг землі таємний шлях проходять,
Народжуються без числа нові,
Запалюються і горять, як зорі,
І в серці млу освітлюють мені…
23.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2023
автор: Martsin Slavo