На крилах часу щасна мить
До мене, наче птах, летить.
Лиш слід мені її зловить.
Як ні – вона повз пролетить.
Зловивши, маю так прожить
Її, мов то – остання мить
Мого життя, і прилетить
До мене не одна ще мить
Щаслива, щоби не тужить
Мені, а щоб хотілось жить
Ще більше, а також творить,
Щоб гідний слід свій залиши́ть
На цій землі, бо пролетить
Життя, мов та коротка мить.
Та слід той буде далі жить
І душі, і серця живить
Людей, яким поталанить
На нього впевнено ступить
І йти ним, а також робить,
Що він їм радить, що велить,
Щоб кожному жилось щомить
Лиш так, як прагне він в ту мить,
Яка, мов птаха, полетить.
За нею ж інша прилетить.
Допоки серце стукотить,
Вогнем життя палахкотить,
Цінуй прожиту кожну мить,
Старайся тільки те робить,
Аби не просто так прожить
Життя, а гідне щось лишить.
Євген Ковальчук, 01. 09. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2023
автор: Євген Ковальчук