Третя соната «Незабувана»

                         Святій  Трійці  
                         із  Святою  Богородицею  —
                         любовʼю  присвячується



Для  мене  що  досить
що  Ти  з  роду  Давидового
я  вживлю  в  поеми  такі  ж  краєвиди!  
я  грів  тілом  диких
да!  грів  з  років  юних  —  великих!!
грів  зразу  ж
мовчки  —  озера  і  ріки
і  гріючи  й  далі  ввіходив  в  озера  і  ріки!
і  далі  пищатимуть  ріки  —
                                                         забігши  як  вени
             а  вени  —  як  ріки  —
втисну  я  їм  рештки
       Ойкумени  і  геніїв!



2



А  грітиму  Сонце  мале
нехай  воно  бУрхає
і  кида  любовʼю  в  зелених
це:  хай  —  Тобі  буде  любовʼю  із  мене!!
те  ж!  хай  будуть  погляди  всіх!
                       згори  й  знизу
                       від  Землі  і  від  Неба
нехай  в  них  Вогонь  зійде
а  в  краєвиди  —
серця  види  Давида
а  із  мене  —
Радість  
до  Тебе
в  льолі  малій  миловидній
щоб  обнятись  навіки
живі  будуть  ріки
й  нехай  зрима  з  них
                                                   пара  зІйде!!  —
якщо  з  мене  любові  
не  чутно!!  краєвидам…



3



Коли  серце  моє  —  з  тектонічними  зсувами
       неописувано  —  Неописувана!!
       незабувано  —  Незабувана!!


06.07.2023,
зайшло  на  свято  Іоана  Предтечі,
Київ  —
другий  Єрусалим

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович