Одкровення

Як  же  ж  хочу  я  бути  з  Тобою!
Як  кохаю  Тебе,  моя  мила!
Цього  разу  не  здамся  без  бою,
Віра  в  Бога  й  любов  -  моя  сила!
Я  обмежений  зараз  війною  -
Цей  потоп  очищає  й  гартує...
Я  воюю  з  вчорашнім  собою,
Час  за  мене  -  він  рани  лікує!
В  суєті  часто  згадую  Бога,
Слабкість  цю  Він  мені  пробачає...
Вже  навчився  долати  тривоги
І  без  пристрасті  тихо  кохаю...
Раптом  душу  охопить  натхнення  -
Лиш  встигай  загортати  у  риму!
То  від  Бога  іде  одкровення  -
Для  таланту  розкритися  стимул!
Може  ще  не  готовий  долати
Відстань  й  час,  що  лежать  поміж  нами.
Та  не  втомлююсь  щиро  кохати  -
Вірю  в  щастя  в  кінці  мелодрами...
Ти  пробач,  що  не  все  ще  умію,
І  що  вчитися  не  поспішаю.
Крок  за  кроком  я  здіснюю  мрію,
Що  без  Тебе  вже  не  уявляю...
Ти  собі  повернула  надію,
Що  у  серці  далеко  ховала.
Я  все  більше  Тебе  розумію  -
Ти,  нарешті,  зневіру  здолала...

21.06.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2023
автор: Finist