Вони сиділи вдвох,
По різні сторони вікна.
Він наскрізь весь промок,
Вона холодна і черства.
Боялась, й він цього боявсь.
Крізь скло дивитись в очі,
Не їй, собі навпошепки в любові клявсь.
Кричав що йде, що їй лишає ночі.
Вона ж хотіла дарувати дні,
Відкритись згодом, тільки підожди.
І разом написали на вікні:
Тепер це точно назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2023
автор: Тарасов Максим