«Важлива я!» - сказала ґава й всіх горобців з двора
прогнала. Стала клювать смачні зернята. Була ж тут го-
роб’їна хата!
Дивились горобці й чекали, а потім сердитися ста-
ли. Зібрались в зграю – і до ґави. Всі дружно проганя-
ти стали.
Ой було крику, було крику... як гнали ґаву ту велику.
Кричали горобці, не ґава. Та так тікала!
Лиш зрідка чулось «Кар.р.р!», «Кк.к.к…», «Ай.й.й!»
На чуже рот не розкривай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988101
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2023
автор: Надія Башинська