Не думайте, що я якась містянка,
Що надто вже цінує хатній крам.
Та довго обирали ми фіранки,
Щоб затишно було на кухні нам.
Фіранки нові, свіжа скатертина,
Фірмовий мамин яблучний пиріг
Збирали вечорами всю родину
І друзів зазивали на поріг.
Та чорна ніч…Ворожіі ракети
На «до» і «після» склали долі нам,
Розбили вщент не тільки склопакети -
Відкрили відлік для військових драм.
…І нині, як пробуджуюсь я зранку,
Готую каву вже на чужині…
Із болем згадую свою фіранку, що тріпотить в розбитому вікні.
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2023
автор: Покровчанка