Моє життя, як тихий подих вітру,
Помітний ледве в трепеті листків,
Коли тонкі розгойдуються віти,
Відгукується струнами душі.
Та звук, народжений з тремтіння листя,
У повсякденних шумах розтає,
А душу сповивають особисті
Нагальні справи, що у мене є…
Я розчиняюсь в них, як звуки в світі,
І віти заколисані в душі, –
Мої зітхання в світ свободи вітер
У бірюзові небеса поніс…
27.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2023
автор: Martsin Slavo