Салют, земле в барвах гарячих
з ім’ям чарівливим Лігурія!
Давно вже, зізнаюсь, не бачив
як тут небозводу лазурі я!..
Від гір виду, вкритих борами,
спокійно і любо на серці як!
Повз них лину потягом прямо
до міста малого Ла-Спеція.
Ряхтять ген будинки барвисті,
втопаючи в розах й азаліях,
Перлиться смарагдове листя –
захоплює погляд Італія...
Зійшов на старому вокзалі –
душа промениться від радощів.
Зефіром доносить із далі
плеск моря та вересу пахощі.
[i]04.VI.23 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2023
автор: Прозектор