Знищ в серці почуття важкі,
Які пробрались в нього
У миті дуже нелегкі
Твого життя земного.
Вони тобі не принесуть
Нічого, крім лихого.
В тім й полягає їхня суть
Впродовж життя усього.
Вони від неї ні на крок
Ніколи не ступають,
Засвоївши, немов урок,
Її постійно знають.
Але ти їм не піддавайсь
І руки – не складати,
А їх старанно намагайсь
Назавжди подолати.
Усіх зусиль лиш доклади,
Які в собі тримаєш.
Якщо впав, встань і далі йди.
І їх ти подолаєш.
Ти навіть в тім не сумнівайсь,
Хай що би там не сталось,
А мудрощам життя навчайсь,
Аби як слід все склалось.
Бо ж власну долю твориш ти.
Лиш ти – її вершитель.
Ти – учень. Вчись вперед іти.
Життя – то твій учитель.
Сумлінно вчись іти туди,
Де вік уже немає
Нещастя, горя та біди,
Де їх ніхто не має.
Нехай навчить тебе життя
Туди прийти дня ‘дного,
Щоб світле мав ти майбуття.
Лиш дослухайсь до нього.
Євген Ковальчук, 06. 09. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2023
автор: Євген Ковальчук