Стихне рик війни

Коли  нарешті  стихне  рик  війни,  
І  здохне  звір  вогненний  у  печері,  
То  небо  заблакитить  свою  сферу,  
Врочисті  вдягне  хмари-ордени
Під  марш,  що  сонце  на  віолончелі
Заграє.  І  запіють  мовчуни...  

Слізьми  спокути  змиють  всі  гріхи  
За  кров  покладену  на  плаху  миру,  
І  видихне  кругляк  із  себе  миро....  
У  висі  білокрилії  птахи
В  дзьобах  вінки  затиснуть  з  лавру  щирі,  
Елей  скрапне  на  зранені  шляхи.  

Земля  залиже  рани,  а  метал
Вже  не  пектиме  трав'янисту  шкіру,  
А  попіл  згарищ  вже  не  буде  сірим  -  
Заквітне  буйним  цвітом  зброї  сталь,
І  вічність  пам'  яттю  сердець  посіє
Героїв  ймення  у  небес  скрижаль!

Chara  Vinna
©Інна  Петренко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2023
автор: Chara Vinna