***
Відбери ці густі сіножаті,
бо це літо - не літо, дощі.
Я б навчилась усе відпускати,
та вросли в мої плечі ножі.
Я б навчилась, мій Боже, навчилась!
Та безтямство породжує дерть.
І волочить покручені крила
по землі не життя, радше смерть.
Поросло бур'янами обійстя.
Ти ж забрав багатьох косарів!
Ну і що, що говориш: "Не бійся!",
ну і що, коли світ цей здурів?!
Навіть літо - не літо, дощів'я.
Замакає нерівний валок.
Я б відмовила навіть зневір'я,
але спасу нема від думок.
5.07.23 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988193
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2023
автор: Леся Геник