Інакшому бракує слів до скону...
Штампована рамка в'їдалася в тіло,
Канув у зарево сито-розмай.
Жодне безлюддя ще так не боліло,
Коли уривався залежаний плай.
Острахом сіялись темні потоки,
Падали в соняхи дивні міста.
І промені світла, давно одинокі,
Мали сказати, наскільки пуста...
Кинуте в море лишало каміння,
Аби із турботи, але возвелось.
Ніжно мовчало розбите зусилля,
Допоки по скелі...вві сні рознеслось...
Усе швидкоплинно - поляжуть пороги,
Віді́йде гаряча, як дума, вода...
Жодне безлюддя не змінить облоги.
Може, я інша і зовсім не та...
07.07.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2023
автор: Сара Ґоллард