Подарував сьогоднішній світанок
Мені сюжетів безліч чарівних, –
Яскраво-соковитих і туманних,
І неймовірних витворів весни.
Ось уявіть собі: я встала зранку
Із першим сонця променем ясним
І намагалась поглядом туманним
Збагнуть погоду вранішніх годин.
А за вікном була суцільна хмарність,
Помірний вітерець тепленький дув,
Чекали неймовірні там тумани,
І кришталевий дзвін у млі тонув.
З туману поступово випливали
Дерева, і будівлі, і паркан,
Хоч трохи синювата мла туманна
Ще огортала – щільна і хистка.
Густа трава здіймалася по пояс,
Покрита діамантами роси.
Картина гарна, тільки дуже мокро, –
Сюжет казково-дивної краси!
Як сонце променилось крізь тумани,
Освітлювало крони у садах,
Над пагорбом клубочились спіралі
Червоних, жовтих і рожевих барв.
Ранковий вітер проганяв тумани,
То накривав із головою сад,
То відкривав мені етюд світанку, –
Немов алмази, сяяла роса.
Як згодом вище сонце піднялося,
Туман поволі опустився вниз,
Побачити новий сюжет вдалося, –
Природу неповторної краси!
07.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2023
автор: Martsin Slavo