Мене немає…

Мене  немає  в  списках  сьогодення.
Мої  слова  -  розпливчасте  відлуння
Минулих  днів.  Занедбані  бажання
Перетікли  у  скривджений  талан.
Пишу  нікому  не  потрібну  книгу,
Де  кожне  слово  -  відголосок  туги.
Від"ємне  все:  натхнення  і  наснага.
Майбутнє  -  наче  пастка  чи  капкан.

Збіговисько  заїжджених  картинок
Закрило  мій  жаданий  теплий  ранок,
Який  і  є  -  той  справжній  подарунок
У  час  безмежних  темних  вечорів.
Здавалося  раніше:  як  все  просто!
За  словом  -  слово!  Серце  билось  часто,
Але  причини  -  суто  особисті...
Недописав  і  недоговорив.

Мене  немає  серед  вулиць  людних,
Ні  до  багатих  в  гості,  ні  до  бідних
Я  не  прийшов.  Поклонів  благородних
Нікому  більше  я  не  відіб"ю.
Хіба  що  допоможуть  Сили  Вищі...
Звільнився  я  з  заплутаної  хащі.
Мене  немає  на  святковій  площі.
Реальність  власну  вигадав.  Свою.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2023
автор: Артур Дмитрович Курдіновський