Навіть якщо б не озвався, мене забув,
Я би не перестала тебе кохати.
Бо не готова іще сказати «був»,
Вимести із душі почуттів дукати.
Адже вони вагомі і так блищать –
Без ліхтаря в пітьмі побачити можна.
Жилами котяться – трусяться ті, тріщать .
Сила ніяка їх змести неспроможна.
Хоч не лишив на тілі моїм сліди –
Надто багато очей світило довкола.
В морі самотності, болю війни, біди
Ти – мій маяк, моє рятувальне коло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2023
автор: Крилата (Любов Пікас)