Поема
Господу Ісусу Христу-Слову
з любов’ю присвячується
1
Дякую, Боже,
дав розкритися літу —
розкрилося літо...
Відчинив єси двері
балконні —
майнули —
над світом
а ми пружні
мов м’ячики пружні
у лісі
на лузі
і всі дружні
усі трави пташки
бо ми друзі!
Дякую, Боже!
за свічення щастя — і ясність!!
так ми й внутрішні двері ловили
щось вважали
у диханнях
але Бог — це свобода й прекрасність
але в захисті крил Твоїх
хмари ми і птиці стрімкії
багатьма поверхами
нижче
нижче
вже Київ
а до Тебе ми ближче
напахчені
душі
близькі є!
і розкрилилось літо
й розчинилося — літо
й розчинились
ми
в літі
як це сонце у світі
Як це сонце у світі!!
Ти — любов
діти квіти і птиці
ми любов тільки маєм
а любов, мабуть,
все проникає!
2
Кріпкі ми!
Кріпкі?
Бог, що в нас, —
Кріпкий!!!
Бігли б ми досі
по землях куріпками.
Хто — висоту запасає?
Дух серце має,
тиждень — день випасає,
а так щоби Дух?
В Духа — Краса є!!
3
Так ми у світі!
Ми в любові і в літі,
слава що вільна —
літає!!
20.09.2019,
ранок, Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович